ДОЗВІЛ НА ВИКИДИ В АТМОСФЕРУ

​

Хто повинен отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин?

Всі суб'єкти господарювання, що мають стаціонарні джерела викидів.

Підстава: ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»

 

Дозвіл на викиди видається:

 

Для об'єктів I групи - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

 

Для об'єктів II і III групи - обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

 

Термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин:

 

Для об'єктів I групи - сім років

Для об'єктів II групи - десять років

Для об'єктів III групи – необмежений

​

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин може отримуватися  для нового об'єкта, який вводиться в експлуатацію або для діючого об'єкта.

​

Алгоритм отримання дозволу на викиди:

​

1. Виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин - виїзд інженера-еколога на фактичну адресу підприємства.

2. Проведення відбору проб лабораторією Виконавця на джерелах викидів, визначених раніше інженером-екологом. Результат – акт відбору та протокол вимірювань забруднюючих речовин атестованої лабораторії.

3. За результатами виконання п. 1 та п. 2 інженер-еколог розробляє проект ЗВІТУ по інвентаризації джерел, графічні матеріали, проводить розрахунок викидів від джерел, формує матеріали для публікації в офіційному виданні оголошення про наміри. Готовий Звіт в друкованому вигляді передається Замовнику на узгодження і підписання. Після підписання сторонами Звіту, Виконавець подає роботу на розгляд і реєстрацію в Департамент захисту довкілля та природних ресурсів ХОДА. Офіційний термін розгляду - 30 днів з дня подачі.

4. Виконавець готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства (фактично це подача оголошення в в оф.видавництво. Через 30 днів з дня публікації Виконавець робить запит на Обласну  державну  Адміністрацію «Що до надходження або ненадходження зауваження громадкості» . Отримуємо відповідь в 5-денний термін.

5. Виконавець розробляє по встановленим вимогам документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, графічні матеріали та розрахунки для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,

6. Представник Виконавця подає в дозвільний центр комплект документів по Довіреності від Замовника (перелік відповідно до списку в заявці) на Департамент захисту довкілля та природних ресурсів України (оф. термін 15 днів).

7. Отримання дозволу на викиди в атмосферу через ЦНАП.

 

На практиці зазвичай суб'єкти господарювання з самого початку виникнення такої необхідності намагаються співпрацювати з розробником документації, який має відповідні дозволи на виконання таких робіт та досвід їх виконання.

З огляду на складність робіт і високий рівень відповідальності, така позиція цілком виправдана.

 

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

​

​

​

 

​

​

ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ

​

Проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві виконується відповідно до ст.31 Закону України "Про охорону навколишнього природного  середовища" та ст.4 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" нормування у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення.

 

Інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел.
     
Інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного  обладнання. За результатами виконання інвентаризації еколог розробляє проект звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

 

​

​

​

ЛАБОРАТОРНІ ПОСЛУГИ

(ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.)

​

Роботи виконуються відповідно до вимог, встановлених ст. 7, 11, 24 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря».

​

Здійснюються лабораторні  дослідження за напрямками:

​

• Аналіз концентрації забруднюючих речовин на стаціонарних джерелах та в атмосферному повітрі, параметри газопилового потоку.

• Проведення лабораторних досліджень на межі Санітарно-захисної зони (СЗЗ).

​

 

​

​

​

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ (ОВД)

​

18 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», що запроваджує новий дозвільний документ – висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД), тим самим скасовуючи проведення екологічної експертизи.

 

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, 
ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», Даний перелік розподіллено на першу та другу категорію.

 

Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

​

• нафтопереробні та газопереробні заводи, установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю;

• теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ), атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів; 

• установки для виробництва або збагачення ядерного палива, установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів;

• чорну та кольорову металургію;

• споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів;

• хімічне виробництво, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; 

• виробництво та зберігання наноматеріалів;

• будівництво: аеропортів і аеродромів, автомагістралей, автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше, автомобільних доріг першої категорії, магістральних залізничних ліній загального користування, гідротехнічних споруд морських та річкових портів;

• операції у сфері поводження з небезпечними відходами, операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами;

• забір підземних вод або штучне поповнення підземних вод із щорічним забором води або щорічним об’ємом води, що поповнюється, 10 мільйонів кубічних метрів або більше;

• міжбасейновий перерозподіл стоку річок, крім транспортування питної води трубопроводами;

• греблі, водосховища та інші об’єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові об’єми затриманої води перевищують 10 мільйонів кубічних метрів;

• трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин;

• виробництво та переробка целюлози, виробництво паперу та картону з будь-якої сировини;

• кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом;

• потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції;

• установки для уловлювання вуглекислого газу з джерел;

• установки для очищення стічних;

• потужності для інтенсивного вирощування птиці та бройлерів, свиней;

• будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт або більше і довжиною понад 15 кілометрів;

• усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

​

Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

​

• глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання;

• сільське господарство, лісівництво та водне господарство;

• видобувну промисловість, видобування корисних копалин, перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення;

• енергетичну промисловість: зберігання та переробка вуглеводневої сировини, поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки;

• виробництво та обробку металу;

• переробку мінеральної сировини;

• хімічну промисловість;

• харчову промисловість;

• підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 тонну на добу;

• інфраструктурні проекти;

• туризм та рекреацію;

• господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу.

​

​